22 Листопада, 2026

Межа між легальним лобіюванням і зловживанням за статтею 369-2 Кримінального кодексу України | ЮРЛІГА

0

Межа між легальним лобіюванням і зловживанням за статтею 369-2 Кримінального кодексу України ➤ Аналітика на jurliga.ligazakon.net ➤ Останні новини законодавства, судової практики та юридичного ринку, аналітика, каталог юридичних компаній України, нотаріусів, адвокатів на сайті для експертів юрринку.

3df0492ab3fd363d3eca53d02267b6b9e84d4ce4620388368f9c9b344bd4eac1

З повноцінним запуском Закону “Про лобіювання” та формуванням жорсткої, безкомпромісної практики Вищого антикорупційного суду юридичний ринок опинився в новій правовій реальності. Те, що роками вважалося звичним “GR-супроводом”, “аналіз законодавства” чи “роботою з правовим полем”, сьогодні все частіше потрапляє під приціл НАБУ і САП та кваліфікується за ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).

Під час спільної фахової експертної сесії 6 листопада 2026 року ОФІС ЛОБІСТІВ з представниками Національного агентства з питань запобігання корупції та Фундації інституційного розвитку детально проаналізували ризики, які постали перед правничою спільнотою та комплаєнс-офіцерами. Для адвокатів, які працюють на стику захисту інтересів бізнесу, законопроєктної роботи та взаємодії з державними органами, розуміння цієї тонкої межі стає питанням професійної безпеки.

Ключова помилка правників – ототожнювати надання правничої допомоги з лобіюванням або, навпаки, намагатися прикрити лобістську діяльність стандартним договором про надання юридичних послуг.

Щоб діяльність кваліфікувалася як лобіювання, вона повинна одночасно відповідати чотирьом обов’язковим ознакам:

1. Наявність впливу.

2. Спрямованість на об’єкт – органи державної влади, місцевого самоврядування чи їхніх посадових осіб.

3. Чіткий фокус на предметі – конкретному нормативно-правовому акті або проєкті.

4. Комерційний інтерес бенефіціара.

Класична адвокатська діяльність – представництво в судах, захист у кримінальних чи адміністративних провадженнях – не є лобіюванням. Проте щойно адвокат за гроші клієнта береться супроводжувати внесення змін до кодексів, постанов КМУ чи підзаконних актів, комунікуючи з депутатами чи міністерствами – виникає лобіювання. Без офіційного статусу в Реєстрі прозорості НАЗК така діяльність автоматично випадає з правового поля, а посадовці за законом зобов’язані відмовлятися від взаємодії з незареєстрованими суб’єктами.

Аналіз актуальних вироків ВАКС свідчить про чітку тенденцію: суд деконструює юридичні “обгортки” та оцінює реальний зміст переговорів, наміри сторін і поведінкові маркери, ігноруючи бездоганну форму договорів.

Коли адвокатський гонорар перетворюється на предмет злочину (прецедент 2026 року)

Адвокат уклав офіційний договір про надання правничої допомоги у справі за ст. 130 КУпАП, загальна сума – 1 500 доларів США. Клієнт офіційно сплатив аванс близько 200 доларів, за який захисник ознайомився зі справою та підготував клопотання. Однак решту – 1 300 доларів – адвокат мав намір отримати “під засідання”, натякаючи під час зустрічей на “суб’єктивність” суду та необхідність “вирішити питання” через нібито наявний контакт із суддею. Прямих контактів із суддею слідство не зафіксувало. Суд ювелірно розділив кошти. 200 доларів, підкріплені реальною процесуальною роботою, визнано законним адвокатським гонораром. Натомість 1 300 доларів, отримані під акомпанемент натяків про позапроцесуальний вплив, кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Висновок для правників: Договір про правничу допомогу та ордер не є імунітетом. Для складу злочину за ст. 369-2 ККУ не потрібен реальний контакт із суддею чи чиновником – достатньо самого факту створення у клієнта враження про наявність такого впливу та одержання коштів за обіцянку його реалізувати.

Формальний склад злочину та повернення коштів (вирок ВАКС від 02.12.2025)

Посадовець за 7 500 доларів США пообіцяв вплинути на розгляд касації у Верховному Суді. Через невдачу гроші було повернуто, проте суд призначив 3 роки реального ув’язнення, наголосивши, що злочин є закінченим у момент прийняття вигоди за саму обіцянку “посприяти”. За 11 300 доларів США за сприяння в перетині кордону через “Шлях” народна депутатка та її помічниця отримали по 2 роки позбавлення волі.

Суд кваліфікував дії як злочин за попередньою змовою групою осіб, відкинувши аргумент, що гроші брала лише помічниця. Спроби приховати просування законодавчих змін за договорами про “правовий консалтинг” чи “аналіз” без прозорого документообігу (офіційних звернень, звітів, відкритих даних) розглядаються судом як фінансування корупційного умислу.

Лобізм стає для адвоката не лише інструментом представництва інтересів, а й окремою зоною правових та комплаєнс-ризиків. LIGA360 дає змогу тримати під контролем нормативні зміни, судову практику та ризики, що можуть впливати на роботу з клієнтом. Ознайомтеся з можливостями LIGA360 для юридичної практики.

Чек-лист безпеки для адвокатів та юридичних радників

Розмежування діяльності: Не маскуйте лобізм у регуляторній сфері під звичайний юридичний консалтинг – така діяльність потребує реєстрації в Реєстрі прозорості НАЗК.

Документальний слід: Фіксуйте кожен етап роботи офіційними запитами, відкритими експертизами та детальним звітуванням замість розмитих формулювань в актах.

Комунікаційна гігієна: Уникайте натяків на неформальні зв’язки чи “гарантовані результати” в органах влади та судах.

Нова реальність вимагає від правників відмовитися від кулуарних компромисів на користь прозорості, адже законна позиція захищає краще за будь-які неформальні домовленості.

Ірина Шаповалова,

адвокат, керуючий партнер Адвокатського бюро “Ірини Шаповалової”,

офіційний лобіст у Реєстрі прозорості НАЗК

та акредитований лобіст в EU Transparency Register, засновник ОФІСУ ЛОБІСТІВ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *